Чому один маленький жук може знищити тисячі ясенів? Як розпізнати вузькозлатку ясеневу смарагдову та запобігти її поширенню
Фахівці Держпродспоживслужби звертають увагу громадян та суб'єктів господарювання на небезпечного карантинного шкідника – вузькозлатку ясеневу смарагдову (Agrilus planipennis).
Цей невеликий жук завдовжки лише 8–13 мм уже завдав значних збитків лісовим насадженням багатьох країн світу. Найбільшу небезпеку становлять його личинки, які розвиваються під корою ясенів. Вони прокладають звивисті ходи, порушуючи рух води та поживних речовин, унаслідок чого дерево поступово всихає та може загинути протягом кількох років.
Як розпізнати уражене дерево?
Першими ознаками можуть бути:
�� всихання верхньої частини крони;
�� пожовтіння та передчасне опадання листя;
�� поява численних молодих пагонів на нижній частині стовбура;
�� відшарування кори;
�� характерні D-подібні льотні отвори діаметром близько 3,5–4 мм;
�� звивисті ходи личинок під корою.
При виявленні таких ознак необхідно уважно обстежити дерево та повідомити територіальний орган Держпродспоживслужби.
Як поширюється шкідник?
Найчастіше вузькозлатка поширюється не природним шляхом, а завдяки діяльності людини. Личинки можуть переноситися разом із:
- необробленою деревиною;
- дровами;
- пиломатеріалами;
- дерев'яною пакувальною тарою;
- іншими виробами з деревини.
Саме тому особливе значення має дотримання фітосанітарних вимог під час заготівлі, транспортування та експорту деревини.
Заходи боротьби та профілактики
Ефективність боротьби із вузькозлаткою залежить насамперед від своєчасного виявлення осередків зараження. З метою недопущення поширення шкідника рекомендується:
✔ регулярно проводити обстеження ясеневих насаджень;
✔ своєчасно видаляти та знищувати сильно уражені дерева;
✔ не перевозити деревину та дрова невідомого походження;
✔ використовувати дерев'яний пакувальний матеріал, що відповідає вимогам МСФЗ №15 (ISPM 15);
✔ дотримуватися карантинних обмежень щодо переміщення деревини із заражених територій;
✔ у разі підтвердження осередку проводити локалізацію, утилізацію або знезараження зараженої деревини відповідно до вимог законодавства;
✔ постійно здійснювати моніторинг насаджень, особливо у місцях зберігання та переробки деревини.
Чому це важливо?
Досвід інших країн показує, що після масового поширення вузькозлатки зупинити її практично неможливо. Саме тому найефективнішим способом захисту є раннє виявлення, своєчасне реагування та суворе дотримання фітосанітарних вимог.
Держпродспоживслужба закликає громадян, лісокористувачів та суб'єктів господарювання бути уважними до стану ясеневих насаджень. Лише спільними зусиллями можна запобігти проникненню та поширенню цього небезпечного карантинного організму в Україні.
