Мітинг-реквієм з нагоди відкриття меморіальних дощок у Вигодському ліцеї.
У Вигодському ліцеї відбувся мітинг-реквієм з нагоди відкриття меморіальних дощок випускникам — Героям Вигодської громади, які загинули захищаючи Україну.
Символічно, що ця подія відбулася саме сьогодні — у четверту річницю повномасштабної війни. День, який назавжди розділив життя на «до» і «після», і в якому кожен мирний подих має свою ціну і своє ім’я.
Пролунав Державний Гімн України та хвилина мовчання — тиша, в якій було більше слів, ніж у будь-якій
промові.
Меморіальні дошки відкрито на честь випускників:
Андрія ЛОПУХА, з села Новоселиця — світлої людини, яка з дитинства відчувала красу: художня школа, малювання, робота з деревом.
05.09.1989 - 29.06.2024
Романа ВИВЧАКА з Вигоди — доброго, з великим серцем, люблячого батька, він не говорив гучних слів, а просто вмів бути поруч.
13.11.1984 - 25.07.2024
Михайла ВІСІМСЬКИХ із Вигоди — скромного і відповідального, з хистом до точних наук, для якого книга була постійним супутником.
17.06.1974 - 15.08.2024
Віталія ПИНІВА з села Пациків — спокійного, стриманого, доброго, хлопця з особливою любов'ю до української мови, креслення і спорту.
15.06.1980 - 15.08.2025
Тараса ДЯКІВА з Вигоди — людини великого інтелекту і гострого почуття справедливості; захоплювався програмуванням і реалізував себе в ІТ-сфері.
02.03.1984 - 12.09.2025
Миколи КОНДРИНА з села Новоселиця — розумного, слухняного будівельника, який ніколи не відмовляв у допомозі.
15.12.1980 - 02.11.2025
Їх імена тепер разом з іменами Ігоря ДЕНИСІВА, Анатолія ВЕРТЕПНОГО, Віталія СОФ'ЯКА, Івана СЕМЕРИНА, Романа ШИКЕРУКА та Миколи МЕЛЬНИКА - тими, хто вже вписаний у шкільний літопис пам’яті. Школа стала місцем, де пам’ять не стирається, а живе.
До освячення пам'ятних дощок запросили о. Василя ПАНЬКІВА, а після молитви до присутніх звернулася секретар Вигодської селищної ради Світлана ЖАБ'ЯК. Вона висловила співчуття родинам і пригадала день, коли почалася війна — момент, у який було майже неможливо повірити, але який приніс надзвичайно високу і болючу ціну.
Зворушливим став виступ сина Андрія Лопуха — Максима, який прочитав щемливий вірш.
Директорка ліцею Світлана Рак звернулася до учнів, підкресливши: це були такі ж хлопці, як і ви — вони бігали цими коридорами, раділи життю, мріяли й любили. Тепер їхні імена — назавжди з нами.
Вічна па м’ять і слава Героям.
