№ з/п Ідентифікатор послуги Назва адміністративної послуги 1 02545 Встановлення статусу учасника бойових дій, видача посвідчення 2 01285 Позбавлення статусу учасника бойових дій за заявою особи 3 01597 Видача нового посвідчення учасника бойових дій, особи з інвалідністю внаслідок війни, учасника війни, члена сім’ї загиблого (померлого) ветерана війни, члена сім’ї загиблого (померлого) Захисника чи Захисниці України, постраждалого учасника Революції Гідності замість непридатного/втраченого та у разі зміни персональних даних 4 01284 Встановлення факту одержання ушкоджень здоров’я від вибухових речовин, боєприпасів і військового озброєння на території проведення антитерористичної операції, здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях та заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв’язку з військовою агресією Російської Федерації проти України 5 02266 Надання відомостей з Єдиного державного реєстру ветеранів війни 6 02502 Призначення одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) або інвалідності деяких категорій осіб відповідно до Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”  

Міністерство розвитку громад та територій України відповідно до пункту 5 протокольного рішення наради з питань забезпечення фізичного та радіоелектронного захисту об’єктів розподіленої генерації, що відбулася 20.01.2025 під головуванням Секретаря Ради національної безпеки і оборони України Литвиненка О.В. стосовно надання операторам критичної інфраструктури рекомендацій щодо поводження та використання чутливої інформації стосовно об’єктів критичної інфраструктури повідомляє таке. Наразі в Україні йде війна не тільки фізично, але й інформаційно. В цей час пильність та обачність потребує особливої уваги, для недопущення ситуацій витоку чутливої інформації. Хакерські атаки та інші форми цифрових загроз усе частіше спрямовані на викрадення важливих даних. Інформація вже давно стала стратегічним активом, тож захист даних є життєво необхідним. Витік інформації може коштувати занадто дорого, а нехтування політиками конфіденційності можуть призвести до серйозних наслідків. У Законі України «Про критичну інфраструктуру» (далі – Закон) наявні норми, які визначають зміст відомостей у сфері захисту критичної інфраструктури, що повинні належати до інформації з обмеженим доступом. Зокрема, у Законі вказано, що: відомості, що містяться у паспорті безпеки, є інформацією з обмеженим доступом, вимога щодо захисту якої встановлена законом (ч. 7 ст. 12 Закону); уповноважений орган у сфері захисту критичної інфраструктури України розробляє та затверджує Проектні загрози критичній інфраструктурі національного рівня, що становлять інформацію з обмеженим доступом (п. 10 ч. 2 ст. 16 Закону); пропозиції щодо удосконалення системи захисту об’єктів критичної інфраструктури, підготовлені за результатами моніторингу оцінки стану захищеності, є інформацією з обмеженим доступом (ч. 3 ст. 23 Закону). Також у частині шостій статті 11 Закону передбачено, що інформація про об’єкти критичної інфраструктури, що міститься в Реєстрі об’єктів критичної інфраструктури, є відкритою, загальнодоступною та безоплатною, крім інформації з обмеженим доступом. Відповідно до пункту 8 Порядку віднесення об’єктів до критичної інфраструктури, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 09.10.2020 № 1109, відомості про об’єкти критичної інфраструктури, що містяться у секторальних переліках об’єктів критичної інфраструктури, є інформацією з обмеженим доступом, захист якої забезпечується відповідно до вимог законодавства. Пунктами 12 та 13 Порядку ведення Реєстру об’єктів критичної інфраструктури, включення таких об’єктів до Реєстру, доступу та надання інформації з нього, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28.04.2023 № 415, визначено яка інформація про об’єкт критичної інфраструктури у Реєстрі віднесена до відкритої інформації та до інформації з обмеженим доступом. Крім того, обмеження доступу до інформації здійснюється при дотриманні сукупності вимог, визначених частиною другою статті 6 Закону України «Про доступ до публічної інформації». Важливо наголосити, що згідно із Законом правові та організаційні засади створення та функціювання національної системи захисту критичної інфраструктури є складовою законодавства у сфері національної безпеки. Основні загрози для витоку інформації: 1. Недобросовісність співробітників: один із найпоширеніших ризиків – навмисне розголошення інформації працівниками. 2. Випадкове розголошення: інколи працівниками можуть розкрити конфіденційну інформацію ненавмисно, через недостатнє усвідомлення правил безпеки. 3. Інсайдерські ризики: ситуації, коли працівники навмисно зловживають своїм доступом до інформації, передають важливі дані третім особам. 4. Відсутність контролю за доступом до інформації: неналежна організація системи доступу до даних. 5. Кіберзлочини: використання шкідливого програмного забезпечення (віруси, трояни), фішингові атаки для отримання паролів чи іншої чутливої інформації, злом корпоративних систем з метою заволодіння даними. 6. Корпоративне шпигунство: наймання інформаторів серед співробітників ОКІ, використання спеціальних технічних засобів для перехоплення даних,проникнення на територію ОКІ для збору документів чи обладнання – пряма крадіжка. З огляду на зазначене, неналежне поводження та використання інформації про об’єкти критичної інфраструктури може завдати істотної шкоди національним інтересам, спричинити переривання чи порушення надання життєво важливих функцій та/або послуг об’єктами критичної інфраструктури та призвести до загроз національній безпеці. Тому запровадження ефективних заходів для захисту чутливої інформації стає пріоритетним завданням, а її захист є вкрай важливим. Ураховуючи викладене, пропонуємо зазначену інформацію розповсюдити серед операторів критичної інфраструктури секторів транспорту і пошти та системи життєзабезпечення.

                                        

                                   

Жінки зможуть за державний кошт опанувати понад 30 професій. Бізнес отримає можливість підготувати для себе необхідних фахівців, нестачу яких він зараз гостро відчуває. Це передбачено Порядком реалізації експериментального проєкту щодо організації професійного навчання жінок для працевлаштування у сферах, де вони були традиційно недостатньо представлені затверджено Постановою Кабінету Міністрів України №1302 від 15 листопада 2024 року https://surl.li/ebxrlz.

Повідомлення з Електронної системи охорони здоровʼя (ЕСОЗ) з кодом підтвердження, номером е-рецепта або е-направлення з 20 лютого 2025 року надходитимуть в Viber. СМС при цьому залишаться як гарантований канал доставки таких повідомлень. Відповідні зміни стали можливі завдяки змінам внесеним в постанову КМУ № 411 “Деякі питання електронної системи охорони здоров’я” від 25 квітня 2018 року. У разі наявності в пацієнта Viber  повідомлення з ЕСОЗ першочергово надсилатиметься саме цим каналом зв'язку.  У разі відсутності у пацієнта Viber йому буде доставлено СМС. Наступним етапом доставки повідомлень з ЕСОЗ буде доставка пуш повідомлень через Дію. Про це також додатково проінформуємо. Якщо пацієнт не має телефону? Пацієнти, які не мають телефону, як і раніше, зможуть отримати інформаційну довідку.  При реєстрації в електронній системі охорони здоров’я пацієнтів, які не мають телефону, з типом методу автентифікації пацієнта “за документами” лікар створює е-рецепт, е-направлення та роздруковує інформаційну довідку, яка дублює ту ж інформацію, що у е-рецепті чи е-направленні, а також додатково код підтвердження. Якщо обрана автентифікація через іншу особу (для дітей до 14 років або для недієздатних осіб як додатковий спосіб автентифікації), то повідомлення надходитиме одному з батьків або законному представнику.